Котеджне селище «Соснова бухта» виникло з самого початку нашої поїздки на Печенізьке водосховище та змінило усі наші плани.
Ще на етапі, коли ми вираховували дати поїздки, зненацька об'явився такий собі знайомий знайомих, назвемо його скажем – Андрій, який дізнався про наші плани та визвався нас повозити по узбережжю частину подорожі. Та він не приховував, що робить це тому, що сподівається на нашу увагу до «Соснової бухти», бо це було його улюблено місце на узбережжі для туристичного табору. Тому, це котеджне селище відібрало в нього дуже особливу місцину – наповнену його спогадами та емоціями. Так, домовившись з Андрієм, ми змінили наші плани та спершу поїхали досліджувати частину узбережжя біля Печеніг. І, звісно, однією з важливих частин нашої поїздки стала поїздка до «Соснової бухти».
Ми знали тільки, що якісь час назад СБУ чи прокуратура щось арештувало в цьому котеджному селище. Та, коли приїхали до головного в'їзду до селища, з парканом, КПП та купою охорони, не здавалося, що селище не працює та «арештоване». Ми представилися охоронцям чи то такою дивною родиною, чи то купою колег, та запевнили, що нас цікавить оренда будиночку в селищі для «корпоративу» чи то «свята». Що ми чули, що раніше тут
здавали будинки в тимчасову оренду для відпочинку, що в середині є ресторан, де можна заказати банкет. Охоронці частково підтвердили цю інформацію, але впевнили нас, що зараз такі послуги не надаються, саме з проблем з правоохоронними органами. А з ресторану взагалі було вивезено усе обладнання.